- затуманений
- —————————————————————————————затума́ненийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
затуманений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до затуманити. || затума/нено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Який затуманився, оповився туманом, димом, імлою і т. ін. || Який буває у людини, коли вона плаче (про очі, погляд). 3) у знач. прикм., перен.… … Український тлумачний словник
затуманений — на, не, Пн. Оповитий туманом, димом, мрякою; нечіткий, неясний, невиразний; притуплений у свідомості … Словник лемківскої говірки
скаламучений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до скаламутити. || скаламу/чено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Ніби вкритий поволокою (про очі, погляд); затуманений … Український тлумачний словник
тьмяний — а, е. 1) Слабий, неяскравий (про світло, вогонь і т. ін.). || Який дає мало світла, погано освітлює. || Сірий, похмурий, не сонячний, хмарний. || Слабо, погано освітлений, до якого погано проникає світло; темний. 2) Без блиску, матовий. || Мутний … Український тлумачний словник